| Pages in topic: < [1 2 3 4 5 6 7 8] > | Про українську мову, перекладачів і географію за версією "КомПравди (Україна)" Thread poster: Jarema
|
|---|
| Ще про стьоб з теми форуму | Jan 4, 2010 |
І з географією України повнісінько було стьобу (в сучасних термінах) -- і у класиків (не всі вони, втім, знали, що "стібаються"), і в сучасній Мережі/ЗМІ: "У-країна", "укри", "гори Кирпаті" тощо, аж до "УРКАїна" та "Уграїна" (і "Уґраїна") включно.
Саме ж слово "стьоб" -- своєрідний ПЕРЕКЛАД (насправді калька з інших мов).
| | | |
Alexander Kupriyanchuk wrote:
Саме ж слово "стьоб" -- своєрідний ПЕРЕКЛАД (насправді калька з інших мов).
саме про це (про етимологію) хотілося б дізнатися більше.
| | | |
Неправда, що "шукати у словниках марно". Просто треба знати, в яких словниках.
Леся Ставицька
Український жаргон
Критика
Київ 2005
СТІБАТИСЯ, -аюся, -аєшся, недок. (з
кого, з чoгo); мол. Іронізувати,
насміхатися з чогось, когось. Бо Пиркало пи-
ше, як дихає, як говорить, як стібеть-
ся (Kr, 2001, № 13). БСРЖ, 564; СУМС, 260,
СЖЗ, 96
СТЬОБ, -у, ч.; мол. 1. Знущально-аґре-
сивне, до певної міри парадоксальне,
мислення, ставлення до навколишнього
світу; відповідна поведінка. Погрома-
дження надуманих завчено «задорних»
фраз перетворювало ідейно правдиві
слова на фальш, «стьоб» і мало не ви-
кликало бажання думати навпаки (УС,
2001, Ч. 27). БСРЖ, 566; Югановы, 210.
2. Іронічний, насмішливий стиль у
літературі, живописі, кіні.
постмодернізм-як веселий карнавал та
талановитий стьоб (Кг, 2001, № 20); Віддає
належне творчості В. Кожелянка і
газета націоналістів «Шлях перемоги»,
класифікуючи його стиль як стьоб, що
оздоровлює анемічну шкіру нашої
літератури (Там само, № 21); Авторський
стьоб над читачем (Там само, № 22).
БСРЖ 566; СУМС, 260; ТСРОЖ, 203.
¦ Ймовірно, від літер. стьобати -
«бити кого-небудь або вдаряти чимсь
гнучким»; «хльостати, шмагати».
СТЬОБНИК, -а, ч,; мол. Людина, яка
іронізує з когось, чогось.
СТЬОБОВИЙ, -а, -е; мол. Іронічний,
знущальний. Державні медії
відрізняються від приватних більшою помітніс-
тю (офіційної) ідеології, що відповідає
їхній загалом старшій, ніж у розкутих
і «стьобових» видань, аудиторії
(Критика, 2001, ч. 5). Стьобова назва.
Стьобовий вірш. Стьобові розмови.
БСРЖ, 566, ТСРОЖ, 205.
У те, що "Ймовірно, від літер. стьобати", можна було б повірити, якби не оте "стібатися".
Просто рос. слова, перекручені на укр. лад. Навіть не калька.
| | | |
Roman Bulkiewicz wrote:
Просто рос. слова, перекручені на укр. лад. Навіть не калька.
А яка етимологія рос. слів? Перекручене англ. слово?
| | |
|
|
|
| Хто почав stab'атися і steb'атися. Етимологія "стьоб" | Jan 4, 2010 |
Гай-гай, мабуть, не все так просто, нудно і прямолійно (до речі, те, що вище У ДЖЕРЕЛІ, таки нагадує щось на межі між протоколом, вироком і некрологом).
У житті ж, очевидно, було значно цікавіше.
Етимологія все'дно іншомовна, бо ж і саме явище прийшло з інших мо... See more Гай-гай, мабуть, не все так просто, нудно і прямолійно (до речі, те, що вище У ДЖЕРЕЛІ, таки нагадує щось на межі між протоколом, вироком і некрологом).
У житті ж, очевидно, було значно цікавіше.
Етимологія все'дно іншомовна, бо ж і саме явище прийшло з інших мов в РОСІЙСЬКУ, де набуло, втім, нової конотації і нового відтінку змісту через співзвуччя з одним із російських нецензурних слів - "русских титулов", як їх Пушкін колись назвав (заримувавши якось на оноє, але пропустивши-забіливши його в друці)!
Чому б це з доброго дива саме таке отакецьке слівце так гаряче, широко та "вірусно" раптом полюбили?
Бо були "наводки" (в т. ч. "прямою наводкою"!) з інших мов. Все було "чіста" субкультурно підготовлено.
В арго хіпі ("хіпаків" ) вже був стьоб у сучасному розумінні агресивного висміювання, подивовування, знущання, кепкування...
У литовській мові (яка часто відігравала роль медіатора) є дієслово stebinti - вражати, дивувати, ... .
А в англійській є подібне дієслово stab - встромляти, поранити, заколоти; нападати, завдавати шкоди, вдарити, ... .
Ну то що, будемо join the dots (ці та інші)?
Не дивно, що ці ефектні, короткі співзвуччя (ще й у змістовній співзвучності, в т.ч., звичайно, з отим російським словом - див. вище), модні на англійський манір, стали тим, чим вони є.
Можливо, вот "откуда есть пошёл" stab('...), а потім і steb('...) ?
А оттуда и стёб-стьоб "есть пошёл" і поїхав...
[Edited at 2010-01-04 17:33 GMT]
[Edited at 2010-01-05 09:37 GMT] ▲ Collapse
| | | | | хто його зна, звідки воно в російській | Jan 4, 2010 |
Можна покопатися хоч би й у гуглі, якщо цікаво. От хоча б:
http://forum.lingvo.ru/actualthread.aspx?tid=34267
Я лише хотів сказати те, що сказав: "українські" слова "стьоб" і "стібатися" - це 100% російські слова, вимовлені на українс�... See more Можна покопатися хоч би й у гуглі, якщо цікаво. От хоча б:
http://forum.lingvo.ru/actualthread.aspx?tid=34267
Я лише хотів сказати те, що сказав: "українські" слова "стьоб" і "стібатися" - це 100% російські слова, вимовлені на український лад. Зокрема, це видно з чергування "і/ьо", яке в українській мові виникнути ніяк не могло.
Врешті, в цьому нема нічого ані дивного, ані особливо поганого, особливо в цьому сегменті лексики.
[Edited at 2010-01-04 16:38 GMT] ▲ Collapse
| | | |
Alexander Kupriyanchuk wrote:
не все так просто, нудно і прямолійно (до речі, те, що вище, таки нагадує щось на межі
Власне, моє заперечення й стосувалося гіпотези проф. Ставицьої, висловленої в "тому, що вище".
| | | | | Я Вашу ж тезу спробував аргументувати | Jan 4, 2010 |
Roman Bulkiewicz wrote: Alexander Kupriyanchuk wrote:
не все так просто, нудно і прямолійно (до речі, те, що вище, таки нагадує щось на межі...
Власне, моє заперечення й стосувалося гіпотези проф. Ставицьої, висловленої в "тому, що вище".
Перепрошую, якщо мої екзерсиси випадково заторкнули особисто Вас.
Винен, бо чітко не розмежовував Ваше заперечення і джерело.
| | |
|
|
|
Roman Bulkiewicz wrote: Можна покопатися хоч би й у гуглі, якщо цікаво. От хоча б: http://forum.lingvo.ru/actualthread.aspx?tid=34267 Врешті, в цьому нема нічого ані дивного, ані особливо поганого, особливо в цьому сегменті лексики. [Edited at 2010-01-04 16:38 GMT]
те, що українську (і російську) мову засмічують невідомо з якого пальця висмоктаними словами (здебільшого, перекрученими англійськими). Слово "стеб" (так було надруковано) вживають навіть діячі культури (див колективний лист у № 165 "Известий" за 1994 р.). В АР словнику під редакцією Апресяна є значення дієслова stab -- злословить за спиной у кого-л., але його вимова й значення досить далекі від слова "стьоб" ("стёб").
| | | |
Звідки така, вибачайте, глухота в українців?
Погляньте, яка краса навколо:
У Раді - знову "плакатне" шоу | Українська правда
У тім то й горе, що тішаться не діти - тим хоч по задниці лозиною можна стьобнути, щоб схаменулися. А до цих здоровил-регіоналів без царя в г�... See more Звідки така, вибачайте, глухота в українців?
Погляньте, яка краса навколо:
У Раді - знову "плакатне" шоу | Українська правда
У тім то й горе, що тішаться не діти - тим хоч по задниці лозиною можна стьобнути, щоб схаменулися. А до цих здоровил-регіоналів без царя в голові такі ...
www.pravda.com.ua/news/4b1aa5649f8a7/
Хмельницький Університет Управління та Права
Прийшовши додому треба декілька разів стьобнути свою дитину освяченою гілкою, при цьому примовляючи: Не я б'ю - верба б'є: Будь великий, як верба, ...
www.univer.km.ua/news.php?news=213
Стьобати, стьобатися - це древнє українське слово (я добре знаю його з дитинства, а я з Шевченкового краю, і мені вже років сто); воно ніяк не випадає з ряду граматично подібних (сьорбати, цьвохкати, тьохкати, цьомати, льопатись, тьопати, ...). Значення його вказане в наведеному п. Романом "некролозі", тільки поміта "літер." там ні до чого: літератори нізащо не додумались би до такої смакоти. От перепаскудити вони можуть, і за прикладом не треба нікуди бігати: якщо "стьоб" - новітнє (дуже вдале) утворення від названих дієслів, то "стІбатися" чи "стебатися" - явне збочення під тиском російськомовної підсвідомості. Мабуть, "застегнуться" (застІбнутися) сприймається як однокореневе з "стегнуть", а далі можна повірити в первинність хоч російського, хоч англійського, хоч ірокезького відповідника.
[Редактировалось 2010-01-05 09:13 GMT]
[Редактировалось 2010-01-05 10:29 GMT] ▲ Collapse
| | | | | "Вена"- мо',це в "Словакії"?:) - "Вдівляюся" (С)І.С.Плющ | Jan 5, 2010 |
"Заплановано здійснити зупинки у 9 містах: Вена (Австрія), Братислава (Словакія)..."
www.menr.gov.ua/cgi-bin/go?node=1147
Отакої. Державний - урядовий - сайт (отже, всі за усьо заплатили). Є й інші такі...
Зате ж таки добряче... See more "Заплановано здійснити зупинки у 9 містах: Вена (Австрія), Братислава (Словакія)..."
www.menr.gov.ua/cgi-bin/go?node=1147
Отакої. Державний - урядовий - сайт (отже, всі за усьо заплатили). Є й інші такі...
Зате ж таки добряче Дунаєм "видатні" прокаталися! І бенкетик був непоганий у його нижній течії...
Магістратура з питань екології та Міжнародних відносин, Вена, Австрія.
www.diit.edu.ua/sites/ERD/lang/ua/doc/info_konkursi.pdf
Бідні студенти ще не туди потраплять...
«Аваль» (Київ) після завершення операції з його продажу Raiffeisen International Bank- Holding AG (Вена, Австрія) планують піти з банку.
www.day.kiev.ua/149982/
Ой лишенько. І газета "День" -- туди ж, в самісіньку вену...
[Edited at 2010-01-05 12:22 GMT] ▲ Collapse
| | | |
Oleg Delendyk wrote:
те, що українську (і російську) мову засмічують невідомо з якого пальця висмоктаними словами (здебільшого, перекрученими англійськими).
Тут не погоджуся. По-перше, я поки що не бачу абсолютно ніяких аргументів на користь гіпотези про чужомовне походження саме цих слів. По-друге, навіть якщо припустити якийсь іншомовний корінь, то й тоді бачимо, що мова(и) його успішно перетравила(и) і засвоїла(и) у питомо слов'янській формі -- стебать / стібати / стьобати -- тільки що у вигляді зворотного дієслова і з новим значенням.
Alexander Kupriyanchuk wrote:
Перепрошую, якщо мої екзерсиси випадково заторкнули особисто Вас.
Ніяк не зачепили, що ви. Нема за що вибачатися.
| | |
|
|
|
Vassyl Trylis wrote:
Стьобати, стьобатися - це древнє українське слово
Але ж не в значенні глузувати, глумитися. А в цьому значенні воно з'явилося на наших очах і прийшло -- принаймні, в широкі журналістсько-читацькі маси -- таки з російської, імхо. А щодо первинного походження -- цілком могло прийти в російську і з української, чи точніше з якихось примежових діалектів/суржиків, чому й ні.
Vassyl Trylis wrote:
якщо "стьоб" - новітнє (дуже вдале) утворення від названих дієслів
Згоден. І придумали його точно не літератори. І не перекладачі. У тих би вийшло "стьобання". Або "стьобування".
| | | |
У словниках дещо є. Наприклад, у Грінченка є "стьобати" = "стібати", а також "стьобонути". Є також "застібка", "застібнути". Гадаю, що справу могли б прояснити словники давньої української (київської) мови, наприклад В. Німчука, але я їх не маю.
Я переконаний, що стьоб пустил... See more У словниках дещо є. Наприклад, у Грінченка є "стьобати" = "стібати", а також "стьобонути". Є також "застібка", "застібнути". Гадаю, що справу могли б прояснити словники давньої української (київської) мови, наприклад В. Німчука, але я їх не маю.
Я переконаний, що стьоб пустили в світ галичани років 15 тому. Довести не можу.
Очевидно, проте, що з російської "стьоб" прийти не міг: там просто немає варіантів із приголосною "б" - хоч "стегай" (хворостиною"), хоч "застегивай" (ремінь, ширіньку). Більш того: ці два абсолютно різні смисли злились в рос. мові аж до нерозбірливості (можна "подстегнуть теплую подкладку плаща", а можна "подстегнуть ленивую лошадь").
Схоже, ця нерозбірливість давно перекинулась в українську мову, що й зафіксовано в наведеній вище рівності у Грінченка. І це в той час, коли споконвіку були (і є) два РІЗНІ українські корені: СТІБ (застібати, застібка, пристібнути...) і СТЬОБ (стьоб(о)нути, стьобати - батогом чи хворостиною). І вже маємо від "стеганого одеяла" такий покруч, як "стьобана ковдра" (а мала б бути все ж таки стібана).
Це, між іншим, приклад (і дуже не єдиний) того, як спрощується мова: двоє різних слів плутаються, аж доки одне з них не вийде з ужитку як зайве. Звертали увагу на "гнїт" (тягар) і "ґніт" (рос. фитиль)? А чи чує тепер хто різницю між усмішкою й посмішкою? А навпаки, що нам дало роздвоєння слова "потерпати"? Так, ці приклади стосуються різних явищ, але з одним наслідком - спрощенням мови, втратою її виражальних засобів.
До речі про гніт. Гніт академічних ідіотів призвів до того, що наша мова втратила дуже важливий фонетичний знак - пом'якшувальне ї після д, т, з, с, л, ц, н. Зате встромили силою оте мертворожденне ґ з національним оселедцем на лобі - і воно створює безліч тупих ситуацій: якщо дириґент, то чому не ґенерал?
[Редактировалось 2010-01-08 21:02 GMT] ▲ Collapse
| | | | | А щодо глузувати... | Jan 8, 2010 |
Roman Bulkiewicz wrote: Vassyl Trylis wrote:
Стьобати, стьобатися - це древнє українське слово Але ж не в значенні глузувати, глумитися.
п. Романе, а й немає в нього такого значення. Тут чистісінька метафора - саме примусити підскочити, і не так від болю, як від несподіванки, хоча й від болю теж. Точно той самий ефект, що й від хворостини. Але ніякого глузування, а тим більш глумління стьоб не передбачає. Ну, якщо вже доскіпливо - то й не виключає, але то залежить від інших обставин.
| | | | | Pages in topic: < [1 2 3 4 5 6 7 8] > | To report site rules violations or get help, contact a site moderator: You can also contact site staff by submitting a support request » Про українську мову, перекладачів і географію за версією "КомПравди (Україна)" | Trados Business Manager Lite | Create customer quotes and invoices from within Trados Studio
Trados Business Manager Lite helps to simplify and speed up some of the daily tasks, such as invoicing and reporting, associated with running your freelance translation business.
More info » |
| | Protemos translation business management system | Create your account in minutes, and start working! 3-month trial for agencies, and free for freelancers!
The system lets you keep client/vendor database, with contacts and rates, manage projects and assign jobs to vendors, issue invoices, track payments, store and manage project files, generate business reports on turnover profit per client/manager etc.
More info » |
|
| | | | X Sign in to your ProZ.com account... | | | | | |
Login to reply/comment 
Translation news in Ukraine
